4 правила для Au-Pair проти вигорання

- angry - 4 правила для Au-Pair проти вигорання

У деякому роді я – експерт з цього питання, – розповідає наша учасниця програми Au-Pair Ірина Миронюк. За плечима два рази участі по програмі Au-Pair: два роки в Данії, рік в Бельгії. Мене часто запитували та продовжують запитувати, що я роблю, перебуваючи в чужому краї, щоб не розгубити мотивацію та залишатися сильною та позитивною. За ці роки я виробиладекілька правил проти вигорання.

Я вважаю, що ці правила корисно знати всім Au-Pair, особливо тим, хто їде вперше. Адже бути Au-Pair – це емоційна робота, а на будь-який емоційній роботі рано чи пізно трапляється вигорання. І тут постає певна дилема: емоційна робота, з одного боку, захоплює, дає творчоїнаснаги, а з іншого – випалює, особливо, якщо ти неправильно поводишся.

Читайте також: Поради Au-Pair: 6 порад, що не слід говорити дітям

Перше правило полягає в тому, щоб дуже точно визначити мету. Якщо ви чітко розумієте для чого ви приїхали, це зможе підтримувати вас в моменти, коли ви відчуваєте, що ніби всі та все проти вас. Якщо ви маєте мету – кінцева зупинка на вашому шляху – такі негаразди будуть сприйматися радше як виклики, котрі потрібно прийняти та побороти, а не як знак, що всі погані та пора додому.

Коли ми доглядаємо за дітьми, діють ті самі принципи. Залишившись з дітьми, я намагаюся дуже чітко формулювати свої цілі. Навіщо я тут? Щоб виростити щасливу– людину? – Ні. Щоб виростити успішну? – Ні. Я просто стежу, щоб вони не вбилися. Це дуже допомагає економити сили.

Поцікавтеся також статтею: Відгук учасниці програми Au-Pair із Бельгії (Тетяна Подолей)

Друге правило, яке я для себе виробила, полягає в тому, що потрібно відмовитися від подяки. Очікування подяки – це страшна річ, яка витягує купу сил. Під час мого перебування в Данії, коли приймаюча мама повинна була поїхати на три доби, я залишилась один на один з дітьми. Ми дуже гарно провели цей час, в мене не виникло жодних проблем, хоч я й мала певні побоювання, адже близькими на той час наші стосунки ще не були. Проте, з поверненням приймаючої мами, все встало на свої попередні місця. Таке буває. І таких прикладів в моєму Au-Pair-стві було багато.

Ви маєте розуміти, що ви друг, помічник, але ніколи не заміните ні маму, ні тата. І не потрібно! Це ж чудово, коли ви залишаєтесь з дітьми віч-на-віч, між вами повна гармонія. Зберігайте це відчуття та не засмучуйтесь, якщо вам малюки не приділяють достатньо уваги чи не слухаються, коли хтось з батьків поряд.

Не чекайте від дітей, що вони будуть відповідати абсолютною слухняністю на ваші вкладені в них зусилля. Собі я це просто заборонила. Якщо я кажу дитині, що ми закінчуємо дивитися мультики та йдемо спати, а вона говорить, що мене не навидить – це не має мене ранити! Вона не зобов’язана мене любити, однак зобов’язана мене слухати.

Я знаю, що відмовитися від подяки дуже складно, але це дуже важливий засіб від вигорання. Не очікуйте, що вам будуть дякувати щохвилини. Навіть якщо ви відчуваєте, що зробили максимум, щоб це заслужити. Пишу з власного досвіду, що приймаюча родина вам безмежно вдячна, і одного тільки розуміння цього має бути достатньо.

Третє правило– не прагніть «заподіювати добро». Не потрібно наздоганяти когосьта говорити: «Зараз я зроблю тобі добре!». І це діє абсолютно зі всіма –рідні, близькі, друзі, а дітитим паче. Вони самі тягнуться до знань, тому немає сенсу бігати за ними зі словами: «Подивися, це книжечка!» або «Ось давай я тобі покажу як правильно закривати каструльку!».

Дізнайтеся про корисні речі зі статті: Програма Au-Pair — не для хатніх робітниць, а для кар’єристок!

Дитина не бажає робити це правильно, вона хоче це зробити так, як хоче, самостійно. «Заподіювати добро» дітям не потрібно!Ви будете витрачати дуже багато сил і це не принесе ніякої користі. А про подяку ви вже чули, її не буде.

Женіть від себе прагнення виховувати дитину згідно ваших особистих установок та принципів. Виховання дітей – не ваші обов’язки! Ваша задача діяти в одному напрямку з приймаючими батьками. Якщо хлопчик любить носити рожеві футболки і приймаючі батьки не бачать в цьому абсолютно нічого неприродного, то не потрібно малюку розповідати, що це, як мінімум, не по-чоловічому. Ви маєте розуміти, що в приймаючій родині існують свої правила. Вони існували до вас та будуть існувати й після вашого від’їзду.

Четверте правило від вигорання: потрібно обов’язково мати ментора. Вам потрібна така підтримка, коли в потрібний момент вам скажуть: «Ти втомилась»-іви нормально на це відреагуєте. Навіть якщо будете відчувати, що у вас остаточно «знесло дах».І вона у вас є, адже протягом всієї програми, навіть коли ви закордоном, ви отримуєте підтримку від кваліфікованих та дуже дружніх і відкритих до спілкування менеджерів «Української Au-Pair Асоціації».

І останнє, що я хочу сказати: не потрібно боятися невдач. Не так давно, як раз перед тим як мав закінчуватися мій контракт в Бельгії, я вирішила відвідати мою данську приймаючу родину. Любі Au-Pair, не передати словами, що то за була зустріч. Ніби й не було цих двох років перерви. Складалось враження, що ми тільки вчора з ними розпрощались.Навіть важко повірити, що перші місяці перебування в них, кожен день в мене було відчуття, що нічого не виходить, ось абсолютно нічого! А тепер я сміливо можу говорити, що здобула вірних друзів на все життя.

Звісно, що всім нам би хотілося, щоб ми вчились на чужих помилках, а не на своїх. Та досвід – штука примхлива, не так легко він здобувається. Я не знаю, чи допоможуть вам ці правила знаходити енергію, але точно допоможуть її не втратити.Як би банально це не прозвучало, однак, те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Насолоджуйтесь програмою Au-Pair роком та не забувайте чому ви вибрали участь у цій чудовій програмі.

Читайте більше порад для Au-Pair за посиланням. Ще більше допоможуть дізнатися au-pair агенства.