Найпоширеніші питання та відповіді по програмі Au-Pair

- slider46 - Найпоширеніші питання та відповіді по програмі Au-Pair

Що значить бути «Au-Pair»?

Слово «Au-Pair» походить з французької мови та перекладається буквально як «взаємність». Au-Pair називають молодих людей, які живуть в іноземній країні в приймаючих сім’ях, доглядають за дітьми, виконують певні неважкі домашні обов’язки, відвідують мовні курси, знайомляться з культурою країни та подорожують.
Au-Pair – це свого роду тимчасовий член родини, чиє перебування в якості учасника програми Au-Pair покращує культурно – освітній рівень розвитку молодої людини та розвиває його особистість, міжкультурні та соціальні зв’язки. Запам’ятайте, учасники програми «Au-Pair» НЕ наймані працівники.

Які країни приймають громадян України в якості учасників за програмою Au-Pair?

Країн, в котрих є можливість побувати в якості Au-Pair є досить багато. Проте, на даний момент, громадян України за програмою «Au-Pair» на довгострокову участь приймають тільки 10 країн, а саме: Німеччина, Австрія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Америка.

Чому європейські країни створили програму Au-Pair?

Передбачається, що молодь, яка прожила досить тривалий час за кордоном, в приймаючій сім’ї, вивчить не тільки мову країни, а й дізнається про її життя, культуру та звичаї. Au-Pair та приймаюча родина стануть друзями. Світ змінюється, процеси глобалізації з кожним роком тільки пришвидшуються, тому основною метою кожної країни через міжнародний культурний обмін – є популяризація мови своєї країни, культури, традицій, історії та просування кращого розуміння іноземцями цінностей відкритого європейського суспільства.

Програма Au-Pair – це робота чи здобуття освіти за кордоном?

Програма «Au-Pair» – це поняття досить багатогранне. Це й обов’язки по відношенню до приймаючої родини, оскільки, коли Au-Pair приїжджає в сім’ю, він (вона) допомагає у догляді за дітьми, підтримує чистоту та порядок в будинку. Це не є робота, в фактичному розумінні цього поняття. Радше це допомога сім’ї.

Читайте також: Поради Au-Pair: 14 речей, які потрібно робити, коли діти говорять: «Мені нудно!»

Під час участі в програмі «Au-Pair» ви не навчаєтесь в учбових закладах, однак, це постійне навчання, адже учасник програми «Au-Pair» відвідує мовні курси, кожен день спілкується з приймаючою родиною та новими друзями, покращуючи тим самим свій рівень володіння іноземної мови. Це і є освітній компонент програми.

Чому приймаючі сім’ї хочуть запросити до себе Au-Pair?

Родини, які приймають участь в програмі Au-Pair – відкриті до нової культури люди, та бажають, щоб їх діти росли та розвивалися в мультикультурному світі. Окрім цього, запрошуючи в свій дім іноземця, сім’ї хочуть мати людину, яка також відкрита до іншої культури, та яка зможе стати не лише чуйною нянею, але й другом для дітей, яка завжди буде поряд та якій можна довіряти.

Опишіть типову приймаючу родину, що запрошує до себе Au-Pair?

Зазвичай, це освіченні сім’ї середнього та високого достатку, в котрих від однієї дитини до трьох. Приймаючі родини, як правило, проживають в передмістях, проте, іноді, бувають сім’ї з великих міст. Зазвичай, приймаюча родина живе у великому дво- або триповерховому будинку, з власним садом, ігровим майданчиком, іноді з басейном та тренажерним залом.

Які очікування покладає приймаюча родина на Au-Pair?

Перш за все, приймаючі сім’ї чекають на життєрадісних, активних, самостійних учасників програми, які готові стати частиною сім’ї, прийняти її звички, спосіб та ритм життя.

Читайте також: Як отримати візу по програмі «Au-Pair»?

Учасник програми Au-Pair повинен любити дітей, вміти з ними поводитися, грати з ними в різноманітні ігри як вдома, так і на свіжому повітрі. Звісно він (вона) мають бути уважними, відповідальними, акуратними. Не менш важливо бути гнучкими та володіти вмінням налагоджувати контакт, знаходити компроміси в будь-яких питаннях.

Які права та обов’язки зі сторони Au-Pair, а які зі сторони приймаючої сім’ї?

Приймаюча родина зобов’язана надати учаснику програми Au-Pair окрему кімнату, яка зачиняється на ключ; повний пансіон (харчування); час для відвідування мовних курсів; оплачувати проїзний квиток до місця проведення курсів; і щомісяця виплачувати кишенькові гроші в розмірі від 260 до 500 € (в залежності від країни). Учасникам також надається оплачувана відпустка, від 2 до 5 тижнів, термін відрізняється в кожній країні.

- slider45 - Найпоширеніші питання та відповіді по програмі Au-Pair

Au-Pair, в свою чергу, зобов’язаний доглядати за дітьми та виконувати легку роботу по підтримці порядку в будинку не більш ніж 5-6 годин на день; допомагати накрити на стіл на сніданок або розігріти обід, (іноді сім’ї просять готувати для дітей та всієї родини), підтримувати будинок в чистоті, сходити в супермаркет за продуктами тощо. В основному те ж саме, що роблять старші діти по відношенню до молодших в своїй родині. Звісно, що розпорядок дня буде залежати від того, що буде важливіше для приймаючої родини, а, також, всі ваші обов’язки обговорюються з сім’єю до підписання договору та отримання візи.

Хто оплачує витрати, пов’язані з дорогою в країну?

Згідно з прийнятими у всьому світі умовами програми Au-Pai», дорожні витрати, як правило, оплачуються за рахунок приймаючої сім’ї. Проте, в окремих країнах (Німеччина, Австрія, Франція) дорога оплачується за власний кошт учасника програми. Однак, у деяких випадках, приймаючі родини згодні оплатити ваш проїзд або ж компенсувати частину ваших дорожніх витрат по приїзду.

Чи обов’язково мати посвідчення водія?

Зазвичай, наявність водійського посвідчення не є обов’язковою вимогою для участі. Тільки в разі, якщо ви обрали Америку, наявність водійських прав та досвіду водіння будуть обов’язковими.

Але, як показує практика, – це дуже потрібний документ. Наприклад, якщо Au-Pair знаходиться в сільській місцевості, де, можливо, транспортне сполучення не настільки жваве, як у великих містах, водійські права стануть в нагоді. Окрім того, під час вихідних Au-Pair має повну свободу пересування. Досить часто приймаючі сім’ї надають учаснику в користування власний автомобіль.

Чи передбачають умови програми медичне страхування учасника?
Так. У всіх країнах, окрім Швеції, сім’ї зобов’язані оплатити медичне страхування для учасників програми Au-Pair. Це означає, в свою чергу, що в разі необхідності, Ви отримаєте медичне обслуговування.

Між приймаючою родиною та учасником програми «Au-Pair» підписується договір. Це контракт на роботу?

Ні. Програма Au-Pair – це програма міжнародного культурного обміну, це не робота! У міжнародній угоді про дію програми Au-Pair обумовлюються права та обов’язки як Au-Pair, так і приймаючої сім’ї, але не згадується ні словом про роботу. Виходячи з умов договору між приймаючою родиною та учасником програми, оговорюються певні права та обов’язки спільно проживаючих людей.

Чи гарантується учасникам програми Au-Pair дотримання їх прав за кордоном? Де гарантія того, що вони не будуть ошукані та потраплять в приймаючу родину саме в якості Au-Pair?

Звісно! По-перше, молоді люди беруть участь у державній міжнародній культурно-освітній програмі. Це вже гарантує, що все відбувається згідно із законом. Між учасником програми і приймаючою сім’єю укладається офіційний договір, в якому конкретно зазначаються права та обов’язки Au-Pair, з однієї сторони, та права й обов’язки приймаючої сім’ї з іншої. У всіх країнах даний договір обов’язково затверджується в спеціальному державному відомстві (міністерство труда або міграційна служба), співробітники якого протягом певного часу перевіряють приймаючу сім’ю на спроможність участі в програмі, а також стежать за тим, щоб умови укладання відповідної угоди відповідали умовам програми Au-Pair та законодавству країни.

- slider5 - Найпоширеніші питання та відповіді по програмі Au-Pair

Ще до вашого від’їзду в країну ви будете володіти повною інформацією (в межах розумного) про приймаючу вас родину, зможете поспілкуватися з нею та дітьми особисто, по телефону чи з допомогою Skype та уточнити всі деталі, котрі вас будуть цікавити. Ви отримаєте офіційне запрошення та договір між вами та приймаючою сім’єю.

Окрім того, в кожній країні є наша партнерська приймаюча Au-Pair агенція, котра несе повну відповідальність за приймаючі сім’ї та за ваше безпечне перебування за кордоном.

Ви особисто і без посередників подаєте документи на отримання візи та проходите співбесіду в посольстві. Кожен учасник програми отримує спеціальну візу «Au-Pair», яка вважається й тимчасовим дозволом на проживання в країні, і дозволом на діяльність в якості Au-Pair одночасно.

Кожна приймаюча сім’я, також, забезпечує учасника програми тимчасовою пропискою у своєму будинку на весь період його перебування.

Крім легального перебування в європейській країні та максимально повного захисту з правової точки зору учасника програми Au-Pair, ви також отримуєте інформаційну та правову підтримку від Української Au-Pair Асоціації протягом всієї участі в програмі (12-24 місяці).

Як діяти в разі виникнення непорозумінь з приймаючою сім’єю?

Перш за все не піддаватися емоціям та спробувати спокійно обговорити з приймаючою родиною моменти непорозуміння, котрі виникли. Такі ситуації більш ніж нормальні, адже всі ми люди, всі ми різні, тим паче, представники різних культур. У більшості випадків цього достатньо для вирішення ситуації, котра склалась.

Якщо це не допоможе, ви завжди можете звернутися як до нас, так і до представників вашої приймаючої агенції, яка знаходиться на території країни вашого перебування, та розповісти нам про всі ті непорозуміння, що виникли. Будьте певні, що ми всі завжди раді допомогти вам та зробимо максимум від нас залежне, щоб ви віднайшли спільну мову з приймаючою сім’єю.

У разі неможливості вирішення ситуації, котра склалась, можливі два наступні варіанти виходу:
1. Приймаюча агенція безкоштовно підшуковує учаснику іншу приймаючу родину в тій самій країні;
2. Розірвання договору між учасником програми Au-Pair та приймаючою сім’єю в односторонньому порядку та повернення Au-Pair додому.

Практика нашої роботи показує, що такі випадки вкрай рідкісні з огляду на те, що, запропоновані учасникам приймаючі сім’ї строго відбираються, умови майбутнього Au-Pair року заздалегідь обговорюються, спілкування учасника програми з приймаючою родиною ще до від’їзду дозволяє краще познайомитися один з одним, стати друзями та уникнути непорозумінь надалі. А проходження предвиїздних он-лайн семінарів – гарантує вам успішне перебування.

Чи можливо змінити приймаючу сім’ю, в разі, якщо непорозуміння виявляються непереборними?

Так, якщо учасник програми Au-Pair не можете вирішити з актуальною приймаючою родиною певні непорозуміння, то він (вона) маєте повне право на заміну приймаючої сім’ї. Слід мати на увазі що, якщо перша приймаюча родина розірвала контракт з Au-Pair через порушення останнім умов програми, законів країни перебування, учасник програми повинен буде покинути країну в будь-якому випадку і не має, в такому разі, права на заміну приймаючої родини. Ми завжди рекомендуємо вам змінювати приймаючу сім’ю, якщо виникла така потреба, за допомогою співробітників агенції, а не підшукуючи її на теренах Інтернет – це не тільки легше для вас, але й безпечніше.

Чи є можливість знайти приймаючу сім’ю самостійно, без допомоги приймаючої агенції?

Звичайно, така можливість завжди є. Проте слід зважити на ризики. Справа в тому, що якщо учасник програми «Au-Pair», який прийняли рішення їхати самостійно та особисто займаються пошуком приймаючої родини, наприклад, через інформаційні сайти чи на форумах, ризикує прибути не за адресою.

Au-Pair агенції, які розміщують учасників в приймаючі родини, перевіряють їх надійність та, в разі виникнення непорозумінь між Au-Pair та приймаючою сім’єю, допомагають знайти нову приймаючу родину.

Але якщо, ви все ж такі вирішили шукати сім’ю самостійно, то ми безумовно не можемо вам заперечити, та саме для вас ми розробили два пакети послуг: Пакет «Самостійно» та пакет «Порада».

Який тип візи отримує учасник програми, на який термін? Чи можуть відмовити у видачі в’їзної візи?

Учасник програми Au-Pair самостійно подає пакет документів на візу в посольство по програмі Au-Pair, відповідно отримує візу «Au-Pair» (в більшості країн – віза категорії «D»). Це означає, що в країні перебування Au-Pair знаходиться як учасник даної програми та може займатися діяльністю та на термін, які передбачені умовами програми Au-Pair.

Зазвичай, процес відкриття в’їзної візи займає від двох тижнів до кількох місяців, в залежності від країни. В більшості випадків візи типу Au-Pair потрібно продовжувати вже безпосередньо в країні перебування. Під продовженням візи мається на увазі реєстрація учасника програми Au-Pair в місцевій службі зайнятості, префектурі чи в поліції. Вам не потрібно турбуватися за це, отже дружні співробітники приймаючої агенції та ваші сім’ї завжди будуть готові вам допомогти у продовженні візи.

Читайте також: Відгуки учасниць програми

Найбільш поширеною підставою для відмови у видачі візи, зазвичай, є подання заявником недостовірної особистої інформації та не повного пакету документів. Зі свого боку, програма Au-Рair має офіційну підтримку урядів всіх країн-учасниць програми і відповідні законодавчі процедури, що регламентують роботу посольств та процедуру видачі віз. Більш того, рішення про видачу в’їзної візи за цією програмою приймається не в посольстві, а у відповідній державній установі тієї країни, в яку планує поїхати Au-Pair (за винятком консульства США).

Перебуваючи за кордоном, чи може учасник програми Au-Pair додатково працювати де-небудь ще?

Категорично ні! Учасник програми Au-Pair може перебувати за кордоном тільки в якості Au-Pair. Будь-яка інша діяльність є незаконною та тягне за собою неприємні наслідки, включаючи депортацію з країни перебування.

Чи зможу я подорожувати по Європі, перебуваючи за кордоном в якості Au-Pair?

Так, звичайно. Маючи візу Au-Pair, учасник програми має можливість, у вільні від виконання своїх обов’язків дні (вихідні), або під час відпуски подорожувати по європейським країнам. Це 26 + 4 країни Шенгенської угоди.

Франція, Бельгія, Німеччина, Люксембург, Австрія, Нідерланди, Іспанія, Данія, Мальта, Греція, Португалія, Угорщина, Ісландія, Норвегія, Італія, Естонія, Ліхтенштейн, Латвія, Польща, Словенія, Литва, Словаччина, Фінляндія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Крім вищевказаного списку існує ряд країн, так званих сетеллитів, які входять в територіальну зону Шенгену, незважаючи на факт відсутності підписаного з ними Шенгенського договору. До числа таких держав відносяться Монако, Сан-Марино, Ватикан і Андорра. Перетин їх меж здійснюється згідно з угодою Шенгену.