Відгук учасниці програми Au-Pair у Франції (Ольга Булавка)

Відгук учасниці програми Au-Pair у Франції (Ольга Булавка) - Au Pair 3 - Відгук учасниці програми Au-Pair у Франції (Ольга Булавка)

Всім привіт! Мене звати Оля. Ще рік тому я не могла собі уявити, що буду сидіти в одній з місцевих Boulangerie Лазурного побережжя та ділитися з вами, дорогі дівчатка, своїм досвідом. Для мене – це неабияка честь.
Отож, живу я вже півроку на півдні Франції в маленькому містечку Biot, але це містечко знаходиться між Канами та Ніццею :).

Для мене (та і не тільки) – це райське місце з прекрасною природою, середземноморським кліматом та приємними людьми, які постійно посміхаються та вітаються.

Активностей тут не багато, але я маю велосипед у розпорядженні та проїзний, що дає можливість більше «рухатися». Однак, що я зрозуміла для себе однозначно, наявність водійських прав і вміння водити – це великий плюс, якого я наразі не маю, але хочу отримати. Вміння водити у великих містах – значно полегшує життя.

Моя приймаюча сім’я – справжні французи: живуть розмірено і по графіку – все планують від А і до Я, а деколи ще навіть «на всякий випадок» і це неабияк допомагає мені в плануванні та проставленні власних цілей на майбутнє.

День розпочинається в мене приблизно о 6:30. Я прокидаюся, збираюся. О 6:45 – 7:00 ( в залежності від тижня) я допомагаю прокинутися моєму підопічному. Його звати Андреа.
Протягом години я допомагаю йому одягнутися, поснідати в ігровій формі. І о 7:45 чи о 8:00 відповідно, я з мамою або сама веду його в садок.

О 16:30 я забираю його із садка. Протягом 1,5 години ми гуляємо повертаючись додому пішком: зупиняємося на ігрових майданчиках, гуляємо в лісі, катаємося на велосипеді…
О 18:00 ми вже дома! Одразу ж йдемо приймати ванну, оскільки після прогулянки ми ще жодного разу не приходили без брудних рук, штанів і з повних кишень равликів, що знайшли в лісі.

Після банних процедур я готую легку вечерю і допомагаю йому поїсти. Вечеря в нас складається із основної страви, сирів, і десерту! Все як у правильній французькій сім’ї. Під час трапези ми обов’язково обговорюємо що трапилося за день і розповідаємо різні видумані історії. Це допомагає і мені практикуватися говорити французькою, і малюку добре поїсти.
Вкладаємося спати приблизно о 20:00 – 20:30. Тут в гру вже вступають батьки. І в ідеальному варіанті з 20:00 я вільна і можу присвятити час для себе!

Також, я маю 3 години на тиждень роботи по дому. Це переважно легкі завдання: витерти пил, пропилососити, вивісити білизну. Однак після народження другої дитини, я перейняла на себе більше обов’язків).

Окрім моїх обов’язків в сім’ї я ще відвідую мовні курси. Я знайшла декілька організацій, що допомагають вивчити мову безкоштовно і дуже задоволена атмосферою, рівнем викладання, віддачею викладачів і організованістю процесу. Для мене це щастя – вчитися).

Я задоволена, що прийняла рішення брати участь в програмі Au-Pair. Оскільки, це неоціненний досвід в налагодженні стосунків з дітьми, знаходженні спільної мови з іноземцями, чудова можливість зрозуміти побут та звичаї місцевих, а вони таки відрізняються. Нашим молодим дівчатам, які прагнуть розвиватися та в пошуках себе варто спробувати себе у цій програмі хоча б на 3 місяці чи рік. Додому ви повернетесь іншою людиною. Перебування в оточенні незнайомої культури загострює всі ваші внутрішні питання стосовно власного «Я» та навколишнього світу, але знайшовши відповіді станете впевненішими у собі, спокійнішими.

Чого мене навчила Франція та французи?
1. В першу чергу – це вміння планувати свій розпорядок дня, тижня, а краще і року, і навіть кількох. Звичайно, я ще не профі в цій справі, але значно виросла.

2. Завжди посміхатися і бути привітною. Особливо в громадському транспорті, магазинах, ресторанах, в маленьких містечках. А за бажання говорити французькою в приватних (не мережевих) булочних чи морозивних вам навіть можуть зробити знижку :).

3. Третє можливо буде продовженням другого, проте Франція – це країна людей, які помітно люблять і вміють розмовляти. І це неабияк впливає на рівень їхньої культури. Саме тут я навчилася, що краще 10 разів запитати, а потім прийняти рішення. Це демонструє вас тільки з кращого боку, як турботливу і чуйну людину.

І наостанок хочу сказати, що хоча першочерговою ціллю в мене було вивчення англійської, я жодного разу не пожаліла, що почала вивчати французьку.
В сучасному світі знанням однієї іноземної мови нікого не здивуєш, а якщо в арсеналі є 2 і більше, то вже цікавіше 😉

Мій відгук – це тільки капля в морі тих відчуттів, що мене переповнюють від вражень в участі в даній програмі. Тож не зволікайте, запитуйте УАПУ– вони вам обов’язково допоможуть. А якщо хочете ще більше вражень – звертайтеся до мене. Буду рада поспілкуватися!