Трішки розібравшись із загальними особливостями німецької транспортної системи в цілому, та мюнхенської зокрема, можемо сміливо вирушати у напрямку залізнодорожного вокзалу. Звісно, і це не викликає здивувань, на вокзалі чи на залізнодорожній станції важливо знати дві речі (особливо, якщо ти ще й в іноземній країні): процедуру покупки проїзного квитка та місце, де знайти інформацію стосовно вашої подорожі.
Квиток можливо придбати декількома шляхами. Я хочу тут я більш детальніше описати процедуру саме самостійної купівлі, тобто через автомат.
Справа в тому, що касами, де можна придбати проїзний, оснащені тільки більш-менш «великі» зупинки. У всіх решта випадках, вміння придбати квиток у автоматі стане вам у нагоді. Хоча б для того, щоб добратися до мовних курсів Au-Pair 🙂
В попередній публікації я описувала різновиди квитків. Однак, якщо ви не впевнені в котрій саме зоні знаходитесь чи де саме знаходиться пункт прибуття, не турбуйтесь. Головне знати правильну назву місця, куди вам потрібно, решту зробить за вас машина 🙂
За замовчуванням буде стояти станція, де ви перебуваєте на даний момент. Кнопка поруч – змінити місце відправлення. Обираємо із запропонованих варіантів або вводимо самостійно місце відправлення. Далі аналогічні маніпуляції виконуємо для внесення місця призначення («zurück» – крок назад, «weiter» – наступний крок).
Після цього потрібно буде внести певного роду уточнення, як то кількість подорожуючих, наявність/відсутність у вас Bahncard, яким видом потягу ви бажаєте подорожувати і т.п. Наступний крок – дата та час відправлення.
Система запропонує вам декілька найближчих у часі варіантів із датою, часом відправлення, часом у дорозі, кількістю пересадок, якщо такі є, типом потягу. Якщо натиснути на стрілку поруч з обраним потягом, з’явиться детальний розклад разом з платформами.
До слова, цю інформацію можна роздрукувати («drucken»). Обираємо потрібний квиток і, наступний крок, його придбання. Що й логічно 🙂 Є можливість оплачувати за допомогою банківської картки, купюрами (Важливо! Максимальний номінал купюри, котру приймає автомат, це 20 €), монетами.
Отже, «правильний» квиток ми придбали, тепер потрібно дізнатися коли та звідки буде відправлятися наш S-Вahn чи потяг, а вже тоді сміливо подорожувати. Для цього нам в нагоді буде вміння «читати» інформацію на вокзальному табло. Власне нічого надскладного там немає, проте має сенс про це коротко написати 🙂
Для прикладу візьмемо онлайн-табло головного залізнодорожного вокзалу Мюнхена (München Hbf) та розберемо його по стовпчикам:
- В першому стовпчику вказано час відправлення потяга;
- другому – номер;
- третьому – проміжні зупинки, якщо такі є на шляху;
- четвертому – місце призначення;
- п’ятому – платформа, від котрої буде відправлятись ваш потяг;
- шостому – різного роду доповнення та примітки.
Отже, придбавши свій квиток, знаходимо на табло номер потрібного потяга та зосереджуємо свою увагу на колонках №№ 5 та 6.
До слова, в останній колонці досить часто можна дізнатися багато цікавого 🙂 Від повідомлення, що потяг може бути поділений на дві частини, кожна з якої прямує у власному напрямку, до оголошень про страйки чи запізнення. Слова «Verspätung» в поєднанні з часом говорить нам про те, що наш потяг запізнюється; «Streik» – страйк, «fällt aus» – скасований, «geteillt» або «Zugteilung» – потяг буде розділений і т.д.
Кожна зупинка, не важливо чи ви вирушаєте від головного з/д вокзалу, чи від локальної станції, оснащена онлайн-табло. Зрозуміло, що на останніх вони не такого плану, як на München Hbf, однак і рух транспортних засобів через них дещо інший. На таких станція інформаційні табло значно менші та не такі детальні. Виглядають наступним чином:
Важливо! Сідаючи в потяг чи міську електричку, зверніть увагу на клас – він пишеться зовні на стінках вагонів, на дверях відділень вагона. В одному вагоні можуть бути відділення першого і другого класу. Не переплутайте 🙂
І на останок…
Хочу з вами поділитися деякими, з мого погляду, цікавинками, котрі тим чи іншим чином стосуються нашої сьогоднішньої теми. Отже, мій топ список відкривають двері (перепрошую за певний каламбур :), котрі я особисто називаю, «вередливими».
Мова йде в більшій мірі про двері, котрими обладнані потяги та S-Вahn. По суті кажучи, тут немає нічого особливого, однак ці двері можуть стати цілою проблемою та причиною пропуску станції. Що, власне, одного разу зі мною й сталося 🙂 Хоч двері автоматичні, однак не на всіх станціях вони автоматично відкриваються, а іноді їх може заклинити. Тому, моя вам порада, якщо з вами таке трапилось, не смикайте багато разів одні й ті самі двері, попитайте щастя з сусідньою. А ще краще – виходити разом з іншими людьми 🙂
До речі про паркувальні місця.
Неподалік від станції S-Вahn, котрою я користуюсь, натрапила на наступне місце.
Звісно, що спеціальні місця для паркування, котрі призначені тільки для жінок, сьогодні можна зустріти в багатьох країнах світу. Однак, родоначальницею роздільного паркінгу вважається саме Німеччина. Ось воно, послідовне введення владою гендерного принципу. І не лише не словах, але й на практиці.
Не можна не згадати й про наступне. Ми всі звикли переходити дорогу на зелений, або на будь-який інший колів, який горить, якщо поруч немає машини 🙂 Погодьтесь, буває. У Німеччині люди переходять тільки на зелений колір. «Ordnung muss sein» і нічого тут не вдієш. На вулицях, де жвавий рух, Ви можете зустріти ось такий пристрій.
Зелений колір для пішоходів повинні включати самі пішоходи. Логічно 🙂 Схема проста: натисніть кнопку, зачекайте на зелений колір і переходьте.
Ось і я бажаю вам зеленого світла у всіх ваших починаннях. А розпочати можна вже прямо зараз, з гарних вихідних. До наступної зустрічі.
З дружнім привітом,
Оксана
Текст та фото: Оксана Миронюк
